Я знаю одну людину — молоду жінку, назвімо її Марія. Вона чудова подруга, багато сміється й справжня душа компанії. Але коли я вперше обійняла її, вона напружилася, наче дошка. Мені притаманно обіймати друзів або торкатися їх у дружній манері. Та швидко стало зрозуміло, що Марія — повна протилежність.
З розвитком нашої дружби стало очевидно, що вона має сильне неприйняття до фізичних дотиків. Вона ухиляється від простягнутих рук з граційністю і спритністю танцівниці. Правду кажучи, викликає захоплення те, як вона захищає свій особистий простір.
Одного дня я запитала про це — бо мені властива цікавість. І її відповідь була вражаючою у своїй простоті. Вона знизала плечима й сказала: «Це просто я. Я завжди була такою». Я не змогла не захопитися її безкомпромісним самоприйняттям. Потім вона додала: «Це частина моєї особистості».
На цьому етапі буде доречно пройти наш безкоштовний тест на тип особистості, якщо ви ще не впевнені у своєму типі.
Як особистість впливає на наше ставлення до дотиків
Дані з нашого дослідження підтверджують спостереження Марії. Деякі риси особистості справді відіграють важливу роль у тому, як ми ставимося до платонічних дотиків, зокрема риси Логічний та Інтровертний.
Згідно з нашим опитуванням «Відчуття дотику», у середньому близько 56% осіб із Логічним типом погоджуються, що їм подобається невимушений фізичний контакт — наприклад, обійми за плече — навіть на публіці. Це більшість, але, якщо порівняти з 79% представників Емоційного типу, які погоджуються із цим твердженням, різниця стає очевидною.
У тому ж опитуванні ми запитали, чи вважають люди фізичний дотик ефективним способом комунікації, і розрив у відповідях знову помітний. В середньому, 59% Логіків погоджуються з цим, порівняно з 83% Емоційних типів.
Ці дані аж ніяк не означають, що всі з Логічною рисою автоматично не люблять дотиків так, як Марія. Навпаки, більшість Логіків цілком комфортно почуваються з фізичним контактом — просто не настільки, як їх Емоційні однолітки.
Якщо ж подивитися на ці самі опитування з точки зору Інтровертності та Екстравертності, результати свідчать про подібну кореляцію: Інтроверти менш схильні насолоджуватися дотиками.
У середньому, 65% Інтровертів згодні з тим, що їм подобається легкий фізичний контакт, у порівнянні з 84% Екстравертів. Приблизно 70% Інтровертів вважають дотик ефективним способом комунікації, але це менше, ніж 86% Екстравертів, які з цим погоджуються, що підкреслює стриманість, властиву Інтровертам.
Інтровертні Логіки й уникнення випадкових дотиків
Час назвати конкретні типи — з любов'ю, звісно ж.
Архітектори (INTJ), Логіки (INTP), Логісти (ISTJ) і, меншою мірою, Віртуози (ISTP) — усі вони демонструють нижчий рівень згоди з двома вищенаведеними твердженнями опитування.
Чому ж так? Що на це впливає?
Відповідь проста: саме такі вони є. Як сказала Марія — яка, до слова, є Логіком, — це просто частина їхньої особистості.
Поєднання Інтровертної та Логічної рис чітко проявляється у відповіді на запитання: «Чи вважаєте ви себе відкритими у вираженні почуттів через фізичний контакт?»
Інтровертні типи найчастіше вважають себе приватними особами, і для деяких ця стриманість проявляється навіть у фізичному просторі тіла. Інтровертні Логіки рідше відчувають потребу в емоційній чи фізичній прихильності. Логічна риса передбачає прагнення до інтелектуального зв’язку, а не до випадкових дотиків як способу вираження прихильності.
З огляду на інтелектуальну та закриту природу таких типів, дотик може відчуватись для них надто інтимним. Наприклад, майже 70% Архітекторів вважають обійми чимось набагато глибшим, ніж простий жест. Хоча у людей з іншими типами уявлення про «інтимність» можуть бути іншими, більшість погодиться, що для неї потрібен певний рівень довіри — те, що Інтровертні Логіки зазвичай мають лише до найближчих людей.
Оцінюючи цю комбінацію двох рис особистості в комплексі, цілком логічно, що Інтровертні Логіки більш схильні остерігатися або уникати платонічного фізичного контакту, особливо з тими, до кого не відчувають близькості.
Інші чинники уникання дотиків
Варто також визнати, що на схильність уникати випадкових фізичних контактів можуть впливати й інші чинники, окрім типу особистості.
У багатьох культурах невимушені дотики — особливо між особами протилежної статі — можуть бути неприйнятними або засуджуваними. Це суттєво впливає на те, чому дружній жест на кшталт поплеску по спині чи обіймів може викликати глибокий дискомфорт.
Окрім культури загалом, на наше ставлення до фізичного контакту сильно впливають і сімейні стосунки. Я маю Емоційний тип особистості, але в моїй сім’ї обійматися було не прийнято. У підлітковому віці я соромилась навіть дотику друга і не знала, як реагувати.
Але мені подобався цей дотик, попри те, що він викликав дискомфорт. З часом я навчилася отримувати задоволення від таких невимушених дотиків і відповідати на них. Це допомогло мені відчути більшу близькість з друзями. Згодом для мене стало природним спілкуватися з іншими через дружній фізичний контакт. Однак не всі, хто виріс у родині з мінімальними проявами фізичної ніжності, проходять цей шлях — багато хто так і не виходить за межі своєї зони комфорту.
Перш ніж завершити, хочу згадати ще два важливих чинники. Я не буду заглиблюватись у них — не тому, що вони менш важливі, а тому, що виходять за межі моєї компетенції та сфери особистісної теорії.
Перший чинник — це сенсорна чутливість або тактильна захисність, клінічно відома як розлад сенсорної обробки. Це стан, що виходить за межі простого уникання дотиків і пов’язаний із реакцією нервової системи. Найчастіше спостерігається у нейровідмінних осіб і включає гіперчутливість як до фізичних дотиків, так і до будь-якого подразника, що торкається шкіри.
Другий чинник — це насильство. Коли тіло людини було піддано зловживанням чи жорстокому поводженню, це може серйозно вплинути на її подальші взаємодії з навколишнім світом.
На завершення
Якщо ви належите до тих, хто уникає фізичних дотиків, знайте — ви не самотні, і найголовніше — з вами все гаразд. Здатність визнавати й захищати власні межі та зону комфорту — це здорово.
Це, звісно, не виключає можливості незручних моментів — як той, коли я вперше обійняла Марію. Але саме її прийняття себе, готовність відверто говорити про свої уподобання та моя готовність їх поважати стали ключовими у нашій дружбі.
І знаєте що? Іноді, винятково з власної ініціативи, коли Марія чимось зацікавлена чи схвильована, вона злегка стискає мене за руку. І цей маленький жест значить для мене більше, ніж будь-які обійми від малознайомого знайомого, бо я точно знаю: вона довіряє мені й цінує нашу дружбу так само, як і я її.
Якщо ви надаєте перевагу униканню дотиків, як вважаєте, яку роль у цьому відіграє ваша особистість? Як ви донесете свої потреби й уподобання до інших? Обов’язково поділіться в коментарях.
Що ще почитати
- Як розпізнати риси особистості у житті: Логічний проти Емоційного
- Як розпізнати Інтроверта й Екстраверта у повсякденному житті
- Деяким типам особистості важче приймати прояви ніжності
- Прийняття себе — важлива частина особистісного зростання. Завітайте до нашого преміум-сервісу, де зібрані посібники й тести, що допоможуть розкрити свій потенціал через типологію особистості.