Йди шляхом ризикованого, незалежного мислителя. Наражай свої ідеї на небезпеки протиріч. Висловлюй свою думку і бійся ярлику «хворого на голову» менше, ніж тавра конформізму. Та в питаннях, які здаються важливими для тебе, встань і будь-якою ціною зроби так, щоб на твою думку зважали.

Полеміст – це справжній адвокат диявола, який обожнює розривати на шматки аргументи й переконання, дозволяючи клаптикам розлетітися за вітром, щоб всі це побачили. На відміну від їхніх більш цілеспрямованих колег, Полемісти роблять це не тому, що вони намагаються досягти глибшої мети чи стратегічної цілі, а просто через те, що це весело. Ніхто не любить процес розумового боксу більше, ніж Полемісти, оскільки це дає їм шанс застосувати їхню невимушену кмітливість, широку базу накопичених знань та здатність поєднувати неспівставні ідеї, щоб довести свою точку зору.

Гра у адвоката диявола допомагає людям з типом особистості Полеміст не тільки навчитися розпізнавати мотиви інших людей, але й краще зрозуміти протилежні ідеї – адже саме їх Полемісти доводять.

Таку тактику не варто плутати з пошуком взаєморозуміння, присутнього у особистостей із рольової групи Дипломатів: Полемісти знаходяться в постійному пошуку знань, а як найкраще їх здобути, аніж атакувати й захищати ідею – з усіх кутів, з усіх сторін?

Тут Не Існує Правил – Ми Намагаємося Довести Щось До Кінця!

Відчуваючи деяке задоволення від факту свого нонконформізму, Полемісти насолоджуються розумовою вправою, яку вони виконують, піддаючи сумніву переважний спосіб мислення, і завдяки цьому вони незамінні, коли треба переробити існуючі системи чи кардинально реорганізувати або спрямувати діяльність у нових розумних напрямках. Однак вони почували б себе жалюгідно, кожного дня керуючи механізмами і фактично впроваджуючи власні пропозиції. Полемісти люблять мозковий штурм і мислять масштабно, але вони будь-якою ціною уникатимуть виконання роботи, що стомлює. Полемісти складають лише три відсотки населення – те, що треба, адже це дозволяє їм створювати оригінальні ідеї, а потім відступити, щоб дозволити більш численним й добросовісним особистостям займатися організаційними роботами з впровадження й забезпечення.

Здатність Полеміста до дебатів може дратувати: хоча вона зазвичай цінується, коли дебати необхідні, вона може бути вкрай недоречною, якщо Полемісти стануть на чиюсь болючу мозоль, скажімо, відкрито дорікаючи начальнику на зборах чи критикуючи все, що каже дорога їм людина. Це у подальшому ускладнює непохитна чесність Полеміста, адже цей тип не дуже церемониться і мало турбується про те, що подумають про його чуйність та здатність співчувати. Схожі за типом особистості достатньо добре ладять з Полемістами, але більш чутливі особистості і суспільство в цілому не схильні до конфлікту і віддають перевагу почуттям, комфорту і навіть "невинній брехні", аніж неприємній правді або жорстокій раціональності.

Це розчаровує Полеміста, і вони розуміють, що їхні сварливі веселощі спалюють багато мостів, часто через необережність, оскільки вони сунуть як трактори, піддаючи сумніву чужі переконання та ігноруючи чужі почуття. Вчиняй з іншими так, як хочеш, щоб вчиняли з тобою: Полемісти не терплять, коли з ними сюсюкаються, і не люблять, коли люди ходять манівцями, особливо коли просять про послугу. Полемистів поважають за їхній світогляд, впевненість, знання й гарне почуття гумору, але часто їм складно застосовувати ці якості як основу для встановлення глибших дружніх і романтичних стосунків.

Можливість Втрачена, Оскільки Вона Здається Тяжкою Роботою

Полемісти проходять довший за багатьох шлях у приборканні власних природних здатностей – їхня інтелектуальна незалежність і вільне бачення є надзвичайно цінними, коли вони виступають у ролі керівників чи принаймні тих, до кого прислуховуються, але щоб досягти цього, треба систематично працювати, з чим Полемісти не дуже дружать.

Як тільки вони отримають таку позицію, Полемісти мають запам’ятати, що для того, щоб їхні ідеї давали результати, вони повинні покладатися на інших, на тих, хто збиратиме ціле по шматочках– якщо вони проводитимуть більше часу, «виграючи» суперечки, ніж доходячи до консенсусу, багато Полемістів просто опиняться у ситуації, коли не матимуть підтримки, необхідної для успіху. Граючи адвоката диявола настільки добре, люди з цим типом особистості, можливо, зрозуміють, що найскладніше й найбагатше на винагороду інтелектуальне випробування – це зрозуміти більш сентиментальну перспективу і розглядати увагу й компроміс нарівні з логікою і прогресом.